Від української адаптації — до дослідження цивільних, військовослужбовців, ветеранів і терапевтичного застосування
Текст опитувальника:
завантажити PDF
Інструкція з обробки:
завантажити PDF
У 2025 році HITT-Q було перекладено, культурно доповнено та психометрично перевірено для використання в українському контексті.
Надалі методика стала основою комплексного дисертаційного дослідження трансгенераційного досвіду та психологічної резильєнтності українців в умовах війни.
Українська дослідницька програма
(окремі етапи)
299 учасників:
психометрична перевірка української версії HITT-Q.
142 учасники:
повторне тестування приблизно через три тижні.
403 учасники цивільної вибірки:
дослідження трансгенераційного досвіду, резильєнтності та стратегій подолання стресу.
123 військовослужбовці та ветерани:
дослідження трансгенераційних ресурсів, вразливості та актуальної резильєнтності.
37 учасників:
пілотна терапевтична програма NET–ЛЧЛ із ретроспективною оцінкою стану до групи та актуальною оцінкою після її завершення.
1. Українська адаптація HITT-Q
- Психометричну перевірку української версії HITT-Q проведено на вибірці з 299 повнолітніх учасників. Повторне тестування приблизно через три тижні пройшли 142 особи.
- Внутрішня узгодженість. Дев’ять із дванадцяти факторів продемонстрували прийнятну або високу внутрішню узгодженість. Ретестова стабільність була переважно помірною, а загальні показники відповідності підтримали дванадцятифакторну структуру методики. Водночас окремі пункти та фактори потребують обережної інтерпретації й подальшої перевірки.
Результати української адаптації, перевірки факторної структури та кроскультурного зіставлення опубліковано у трьох рецензованих наукових статтях.
2. Дослідження цивільних українців
- Дослідження охопило 403 учасників. Для оцінювання використовувалися українська версія HITT-Q, Шкала психологічної резильєнтності CD-RISC-10 та Опитувальник стратегій подолання стресових ситуацій SACS.
- Найсильніше з актуальною психологічною резильєнтністю була позитивно пов’язана резильєнтність нащадка, а негативно — вразливість нащадка.
- На рівні окремих факторів важливими ресурсами були цінності, здатність упоратися, приналежність і резильєнтність сім’ї. З нижчою актуальною резильєнтністю були пов’язані травматичний дистрес, уникнення, підвищена відповідальність і страх.
Рукопис за результатами дослідження перебуває у редакційному процесі.
Головна теза роботи: від покоління до покоління в українських родинах передається не лише травма. Передаються також способи витримувати небезпеку, зберігати приналежність і цінності та відновлювати здатність діяти.
3. Дослідження військовослужбовців і ветеранів
- Дослідження охопило 123 українських військовослужбовців і ветеранів. Для оцінювання використовувалися HITT-Q, CD-RISC-10 та шкала негативних психологічних реакцій і станів.
- Найсильніше з актуальною психологічною резильєнтністю була пов’язана шкала HITT-Q «Резильєнтність нащадка». Її основними ресурсними компонентами були здатність упоратися, почуття приналежності та успадковані цінності.
- Водночас вища самооцінювана резильєнтність може співіснувати з вираженішими негативними психологічними реакціями. Здатність діяти й витримувати навантаження не означає відсутності психологічного страждання.
Рукопис за результатами дослідження перебуває у редакційному процесі.
Головна теза роботи: людина може діяти, витримувати надзвичайне навантаження і залишатися резильєнтною та водночас переживати значне психологічне страждання.
4. Модель «Ландшафт–Човен–Людина»
- Для інтерпретації результатів HITT-Q у ширшому історичному, сімейному та індивідуальному контексті Тетяна Станіславська розробила авторську модель «Ландшафт–Човен–Людина».
- Ландшафт — історичне і сучасне середовище, у якому жила родина: війни, голод, репресії, депортації, дискримінація, втрати та вимушене переміщення.
- Човен — сімейна система, через яку досвід рухається між поколіннями: пам’ять і мовчання, виховання, комунікація, страхи, цінності, приналежність і родинні ресурси.
- Людина — нащадок, який отримує цей досвід, але не є його пасивним носієм. Він може по-різному осмислювати, відтворювати, змінювати та інтегрувати родинну історію.
Рукопис із теоретичною концептуалізацією моделі «Ландшафт–Човен–Людина» перебуває на стадії препринту.
Головна теза роботи: минуле створює ландшафт і формує сімейний човен, але не визначає резильєнтність людини остаточно.
5. Пілотна терапевтична програма NET–ЛЧЛ
- Модель «Ландшафт–Човен–Людина» стала основою пілотної групової терапевтичної програми NET–ЛЧЛ, яка поєднала принципи наративно-експозиційної терапії з опрацюванням історичного ландшафту, сімейних способів передавання досвіду та особистої історії нащадка.
- Пілот охопив 37 цивільних українок. Усі учасниці завершили програму й після її завершення оцінили свій актуальний стан та ретроспективно пригаданий стан до початку групи.
- Для оцінювання використовувалися Шкала загальної самоефективності GSE та Шкала самоповаги Розенберга RSE.
- Після завершення програми середній показник загальної самоефективності був вищим на 3,19 бала, а показник глобальної самоповаги — на 1,70 бала порівняно з ретроспективною оцінкою стану до групи. Обидві відмінності були статистично значущими та мали великі розміри ефекту.
Результати пілотного оцінювання програми NET–ЛЧЛ представлено в рукописі, який перебуває на стадії препринту.
Головна теза роботи: після завершення програми учасниці вище оцінювали і власну здатність діяти, і власну цінність. Це обнадійливий перший результат терапевтичного застосування моделі ЛЧЛ, який потребує подальшої перевірки у проспективному контрольованому дослідженні.
Тетяна Станіславська
Психоаналітик, клінічний психолог, PhD-студентка Київського Інституту Сучасної Психології та Психотерапії, засновниця “Інституту психотравми війни”
Очолила проєкт адаптації HITT-Q для української популяції та провела комплексне дисертаційне дослідження трансгенераційного досвіду і психологічної резильєнтності українців в умовах війни.
Проект реалізовувався під науковим керівництвом докторки психологічних наук, професорки Катерини Мілютіної та у співпраці з авторами оригінальної методики.