HITT-Q створювали на основі досліджень нащадків людей, які пережили Голокост. Проте історична травма не обмежується одним народом або однією подією. Війни, геноциди, колоніальне насильство, депортації, політичні репресії, рабство та примусове переміщення залишають різні сліди в історії родин. Тому HITT-Q перевіряють і адаптують у різних культурних контекстах
США та Канада – країни, де була розроблена модель HITT авторками – Вірою Бекеш (вищa школа психології ім. Феркауфа, Єшива-університет, Нью-Йорк, США) та Клер Старрз (факультет психології, Університет Квебеку в Монреалі, Квебек, Канада).
HITT-Q поширюється світом через локальні адаптації у країнах із власною травматичною історією
Україна
Українська адаптація: у 2025 році HITT-Q перекладено, культурно адаптовано та психометрично перевірено на вибірці з 299 дорослих учасників. Ретест пройшли 142 особи.
Здійснене дослідження: у 2026 році HITT-Q застосовано у двох незалежних вибірках: 403 цивільних учасники та 123 військовослужбовці й ветерани, серед яких 93 чинні військовослужбовці та 30 ветеранів. Досліджено зв’язки трансгенераційного досвіду з актуальною психологічною резильєнтністю, стратегіями подолання стресу та негативними психічними реакціями й станами.
Угорщина
Здійснене дослідження: обстежено 599 представників другого та 311 представників третього покоління нащадків людей, які пережили Голокост. Виражені травма-зумовлені стилі батьківського виховання були пов’язані з більшими труднощами адаптації та більшою кількістю психологічних симптомів у нащадків. Результати стали однією з емпіричних основ моделі HITT.
Індонезія
Здійснене дослідження: у 2025 році адаптовану версію HITT-Q застосували в Індонезії на вибірці зі 103 молодих дорослих. Дослідники вивчали зв’язок трансгенераційної травми з психологічним благополуччям та роль сімейного функціонування в цьому зв’язку.
Болгарія
Спадщина тоталітарного періоду в Болгарії дотепер відчувається у соціальній тканині — зокрема в одних із найнижчих у Європі показниках довіри до інституцій і одне до одного.
Запит на дослідження: як спадщина історичних травм пов’язана з ерозією соціального та інституційного капіталу в сучасному болгарському суспільстві; чи можна емпірично простежити зв’язок між сімейним досвідом репресій і сьогоднішніми патернами недовіри.
Румунія
Десятиліття режиму Чаушеску, всепроникне стеження Секурітате та масові репресії залишили відбиток на кількох поколіннях румунських родин.
Запит на дослідження: як спадщина комуністичного періоду транслюється у наступні покоління; які специфічні для посткомуністичного простору механізми мовчання, забування та ресентименту формують клінічну картину у нащадків.
Західна Африка та Карибський регіон
Трансатлантична работоргівля створила травматичну спадщину по обидва боки Атлантики — у континентальній Африці та в карибській діаспорі.
Запит на дослідження: як досвід предків, які стали жертвами работоргівлі, продовжує проявлятися у нащадках; які культурні, соматичні та символічні форми набуває ця передача у Західній Африці порівняно з Карибським регіоном — і чи зберігаються спільні структурні патерни попри географічний розрив.
В'єтнам
В одній родинній історії часто накладаються кілька шарів колоніальних і воєнних травм: французька окупація, японська окупація, голод 1944–1945 років, війна, втрата спадкової землі, повоєнна міграція.
Запит на дослідження: як ця багатошарова спадщина передається через покоління у в’єтнамських родинах; яку роль відіграє міграція та діаспорний контекст у її переробленні.
Чеська республіка, Словаччина
Голокост залишив глибокий слід у чеських і словацьких родинах — як через депортації до Терезіну й Освенциму, так і через десятиліття подальшого тоталітарного мовчання.
Запит на дослідження: які біологічні (нейроендокринні, епігенетичні, структурно-мозкові) та психологічні маркери трансгенераційної передачі травми Голокосту можна виявити у дітей та онуків уцілілих — і як вони пов’язані з травматичним досвідом першого покоління.
Алжир
Французький колоніалізм і подальше «Чорне десятиліття» — громадянська війна 1990-х років — утворили два послідовні шари колективної травми, наслідки яких видно у сучасному алжирському суспільстві.
Запит на дослідження: як ці два пласти травми передаються наступним поколінням і як взаємодіють у формуванні сучасної алжирської ідентичності та психічного здоров’я.
Якщо вас цікавить адаптація HITT-Q для вашої країни, культурного контексту чи специфічної популяції — ви можете звернутися до авторок методики Клер Старрз та Віри Бекеш, за консультацією та координацією міжнародної дослідницької співпраці.
Або напишіть авторці української адаптації Тетяні Станіславській — namaste4people@gmail.com – вона допоможе скоординувати запит.